хірург Слушинський

Лікування нориці шлунково-кишкового тракту

Слушинський Микола Степанович

Старший ординатор
Хірург вищої категорії

Набуті нориці шлунково-кишкового тракту являють собою надзвичайно важливий розділ сучасної хірургії. Варто зауважити, що причиною їх виникнення є здебільшого операції виконані з приводу гострого апендициту (49.3%), кишкової непрохідності (12.3%), гострого холециститу (14.8%), травм живота (8.7%), защемленої грижі (8.4%), інших захворювань (6.5%). Зниження їх кількості, покращення результатів лікування цього ускладнення є одним з злободенних завдань практичної хірургії.
У лікуванні хворого з норицею шлунково-кишкового тракту хірургу приходиться вирішувати низку надзвичайно важливих питань які межують з лікарями інших спеціальностей (реаніматологія, нутриціологія, фізіотерапія). Необхідно передбачити адекватне парентеральне харчування, налагодити достатнє ентеральне зондове харчування, своєчасно і правильно використовувати антиферменти, антибактеріальні препарати, коригувати білкові та електролітні порушення.
На даний час немає чітких критеріїв коли оперувати пацієнта з кишковою норицею, які критерії повинні лежати в основі вибору терміну і строку операції і методики її виконання. Нерідко грубі помилки при веденні хворих з кишковими норицями , особливо високими тонко-кишковими з несформованою і ускладненою норицею, обумовлені незнанням практичних лікарів показань до застосування різних методів тимчасової обтурації нориці, неправильним вибором терміну хірургічного втручання і методу оперативного втручання призводить до непоправимих наслідків.
За останніх 3 роки в нашому відділенні проліковано 10 хворих з набутими норицями шлунку, дванадцятипалої кишки, тонкої кишки, товстої кишки. До кожного пацієнта був застосований індивідуальний підхід у лікуванні. Застосовувались різні методи обтурації нориць, стентування у випадку шлункових нориць, що формуються, консервативна терапія направлена на формування тонко-кишкових нориць з малим дебітом виділень що формуються, а також ранні оперативні втручання направлені на ліквідацію дефекту кишкової трубки з накладанням тимчасових протектуючих стом з ліквідацією їх в подальшому, накладання роздільних стом у разі високих тонко-кишкових нориць на привідну і відвідну кишки з проведенням повернення втрат у відвідну кишку. Це дозволило значно покращити результати лікування пацієнтів цієї категорії. У подальшому через термін 6-9 місяців після проведення реабілітаційного лікування, що включало дієтотерапію, фізіотерапію були проведені оперативні втручання направлені на відновлення неперервності шлунково-кишкової трубки. У 30% нориці з малим дебітом виділень закривались самостійно (дуоденальні нориці, шлункові нориці, товсто-кишкові нориці).
Висновок: в наслідок індивідуального, комплексного, мульти-дисциплінарного підходу до лікування зазначеної категорії пацієнтів стало можливим значне зниження незадовільних результатів лікування, стала можливою рання реабілітація і повернення до трудової діяльності пацієнтів.
Додатково хочеться зазначити, що кишкова нориця це не вирок, а виклик до вирішення цієї проблеми у професійних руках.

Поділитися цією публікацію

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на pinterest
Поділитися на print
Поділитися на email